Для роботи медичного персоналу, організації медичного обслуговування дошкільників у дитячому садку створені всі необхідні умови. 

    У своїй роботі лікар-педіатр, медична сестра керуються чинним законодавством, нормативно-правовими актами органів охорони здоров’я, освіти та науки, здійснюють постійний контроль за станом здоров’я дітей, проведенням обов’язкових медичних оглядів дошкільників та працівників, профілактичних щеплень у порядку і в терміни, встановлені МОЗ України, надають невідкладну медичну допомогу вихованцям у разі гострого захворювання або травми, здійснюють контроль за організацією та якістю харчування, дотриманням раціонального режиму навчально-виховної діяльності, санітарно-гігієнічних вимог та протиепідемічного режиму; проводять санітарно-просвітницьку роботу серед дітей, батьків або осіб, які їх замінюють, та працівників дошкільного навчального закладу; ведуть звітно-облікову медичну документацію в порядку, встановленому МОЗ України.

      Медпрацівники проводять аналіз стану здоров’я дітей за результатами обов’язкових медичних оглядів, розробляють план оздоровлення, здійснюють контроль за виконанням рекомендацій фахівців, інформують батьків і педагогічний персонал про лікувально-профілактичні заходи, проведення яких передбачається, їх результати.

     Протягом року лікар – педіатр, медичні сестри здійснюють постійний контроль за організацією рухового режиму дітей, проведенням оздоровчо-фізкультурних заходів і їх впливом на організм дитини, організацією загартування та харчування. Медпрацівники забезпечують контроль за дотриманням режиму дня та навчальних навантажень згідно з віком дитини; профілактику травматизму, спалахів гострих кишкових та вірусних інфекцій , харчових отруєнь, отруєнь рослинами та грибами.

     У медичному кабінеті в інформаційному медичному куточку медична сестра систематично розміщує результати контролю за дотриманням санітарно-гігієнічного режиму, екран здоров’я, санбюлетні. Щомісячно на нарадах при завідувачу,  виробничих нарадах обговорються питання дотримання санітарно-гігієнічних умов в закладі, результати медико-педагогічного контролю за станом здоров’я, нервово-психічного та фізичного розвитку дітей; результати контролю за розвитком рухів і фізичних якостей, оцінки організації, змісту та методики проведення різних форм з фізичного виховання, рухового режиму, лікувально-профілактичної, оздоровчої роботи з малюками; питання організації роботи з ослабленими дітьми, зниження рівня захворюваності серед вихованців тощо.

     Багатьом батькам відома ситуація, коли майже півроку вони не бачать своєї дитини здоровою, оскільки одна простуда наздоганяє іншу. Коли лікар запитує : «На що скарги?», вони відповідають: «Дитина часто хворіє».

     У сучасній медицині тими, хто часто хворіють вважаються діти:

до 1 року , якщо випадки гострих респіраторних захворювань - 4 і більше разів на рік;

від 1 до 3 років - 6 і більше разів;

від 3 до 5 років - 5 і більше разів;

старші 5 років - 4 і більше разів на рік.

     Вчені визначили близько 300 різновидів вірусів , що викликають ГРЗ і грип щороку. Побудувати специфічний імунітет проти кожного виду вірусу неможливо в принципі. Тільки розвиваючи неспецефічний імунітет , можна досягти підвищення опору до будь-якого вірусу.

     Словосполучення «неспецефічний імунітет» пояснити дуже легко - це система, що складається з інтерферонів та імунних клітин, яким все одно, з чим боротися: віруси, бактерії, глисти і т.д.

      Зовні ГРВІ можуть проявляти себе нежиттю , кашлем , почервонінням горла, загальною слабкістю , підвищення температури , відмовою від їжі.

У дітей , які часто хворіють може бути одним симптомом , наприклад , постійний кашель або покашлювання , виділення з носа , при цьому температура може бути цілком нормальною.

      Нормальна робота імунної системи залежить від злагодженої взаємодії всіх її складових . Цьому можуть заважати певні фактори: спадковість , екологія, стреси, невірне харчування, умови життя і багато іншого. Є діти, які майже не хворіють, а якщо захворіли, то швидко видужують.

Це свідчить про те, що їх імунна система здатна ефективно видаляти вірус з організму.

       Імунітет дітей, що часто хворіють, не просто ослаблений, а істотно змінений - імунна система більше продукує алергічні реакції; погано розпізнає збудників хвороб; імунна відповідь на появу вірусу недостатньої сили або відсутня.

Батькам дітей, які часто хворіють, необхідно звернутися до лікаря - педіатра,

 а також продовжити або розпочати профілактичні заходи, до яких можна віднести: розпорядок дня, раціональне харчування, загартування.

Розпорядок дня має відповідати вікові дитини. Оскільки діти швидко втомлюються, для них необхідним є повноцінний відпочинок, який забезпечить денний сон.

Як уберегти дитину від застуди

До вашої уваги прості поради, що дозволять уберегти дитину від застуди:
        1. Найдієвіший засіб, який рекомендують усі медсестри у дитсадках, – змащувати носик дитини оксоліновою маззю, бодай не запобігти, то принаймні зменшити ризик захворювання малюка.
      2. Дітям треба більше гуляти, оскільки ризик підхопити якийсь вірус у приміщенні набагато вищий, ніж на свіжому повітрі.
      3. Привчіть дитину мити руки, до того ж не тільки після туалету. І що частіше вона це робитиме, то більш імовірно, що малеча менше хворітиме.
      4. Загартовуйтеся, привчайте дитину до не дуже високої температури повітря удома, наприклад, удень вона не має перевищувати +21...+22 °С, а вночі – +17...+18 °С. Річ у тім, що за дуже високої температури повітря стає сухішим, що може призвести до пересихання слизової носоглотки, і як наслідок – знизити опірність до хвороб.
      5. Коли виходите на прогулянку, не вкутуйте малюка, бо він, активно рухаючись, тільки прітиме, що збільшує імовірність захворювання.
      6.Не допускайте, щоб у дитини були мокрі ноги.
       7. Привчіть малюка пити не звичайний чай, а спеціальні трав’яні відвари, або ж із малиновими або смородиновими гілочками.
       8. Коли вже так сталося, що ваш малюк застудився і в нього піднялася температура, не поспішайте її збивати, оскільки це відповідь організму на вірус.
       Дайте йому самому перебороти інфекцію. Температуру потрібно збивати, тільки якщо вона сягає 38–38,5 °С. Висока температура стимулює вироблення імунітету.

       Одна з обов'язкових умов збереження і підтримки здоров'я дітей - раціональне харчування. У щоденний раціон мають входити свіжі овочі, фрукти, ягоди.

       Найбільш результативний шлях профілактики простудних захворювань - загартування холодом. Починати його краще в літній період і продовжувати весь наступний час.

      Не варто допускати хвору дитину до дитячого колективу, навіть якщо захворювання проходить в легкій формі. Хвора дитина - потенційне джерело хвороб для інших дітей, у яких воно може проходити набагато складніше .

Але що робити в ситуації, коли ось-ось дитина захворіє або підхопила якийсь вірус?

     У більшості випадків висока захворюваність грипом і ГРВІ (як і будь-якими іншими вірусними та бактеріальними інфекціями ) супроводжується послабленим імунітетом. З іншого боку будь-яка хвороба наносить удар по імунній системі та послаблює її. Недостатність імунітету істотно полегшує розвиток будь-якої інфекції, а вона у свою чергу з часом послаблює імунітет . Для того, щоб підвищити імунітет дитини потрібно забезпечити раціанальне харчування.

РЕЖИМ І РАЦІОН ХАРЧУВАННЯ В ДИТЯЧОМУ САДКУ

Меню дитини в дитячому саду повинне бути збалансованим і різноманітним. Тому, прийняті загальні норми харчування в дитячому садку, дотримуватися яких зобов'язані і муніципальні, і приватні установи. Слід враховувати, що раціон залежить від вікової групи дитини. Наприклад, дітям у віковому періоді 1-3 роки в день належить за 53 грами білків і жирів, і приблизно 212 грам вуглеводів. Для дітей від 3 і до 6 років норми харчування в дитячому садку збільшені – білки і жири по 68 грам, вуглеводи – 272 грами.
У складанні меню  бере  безпосередню участь медичний працівник.

До уваги батьків!

       Раціональне, здорове харчування дитини є важливим щоденним питанням!

       В повсякденному харчуванні обов’язково мають бути: білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини, клітковина, вода.

     Той, хто дбає про своє здоров’я, має дотримуватись трьох принципів здорового харчування: помірність, різноманітність, збалансованість.

      Помірність – щоб калорійність раціону не перевищувала енергетичних витрат організму.

       Різноманітність – передбачає споживання продуктів усіх основних груп (хліб і крупи; овочі та фрукти; м’ясо та молочні вироби).

       Збалансованість – означає правильне співвідношення цих груп продуктів.

Для того, щоб їжа приносила користь, необхідно знати години харчування, а також правильно розподілити, коли і які продукти вживати. Наприклад, продукти, багаті на білок (м’ясо, рибу, яйця, горох, квасолю), вживають на сніданок та обід, а страви з круп та овочів залишають на вечерю.

      Необхідно, щоб їжа була різноманітною. Але є продукти, вживання яких треба обмежити. Це цукор, жир, сіль, борошняні вироби. Від надмірного вживання солодощів люди повнішають, у них псуються зуби, вони частіше хворіють. Надлишок в організмі солі теж може стати причиною захворювань.

     Голод - це голос природи, який дає сигнал, що організму потрібна їжа.

     Апетит – це звичка, набута людиною протягом життя і проявляється бажанням поїсти внаслідок зміни настрою, певної ситуації, настання становленого часу, впливу виду, смаку, запаху їжі і навіть однієї думки про ту або іншу їжу.

    Для дітей перш за все необхідне споживання повноцінного білка. Адже це основний будівельний матеріал для організму. В разі його нестачі виникає гальмування росту. Необхідно пам’ятати, що саме в продуктах тваринного походження білки є повноцінними. Дуже корисним для організму дітей та підлітків є біле м’ясо птахів (грудинка), як джерело легкозасвоюваного повноцінного білка, що практично не містить жиру. Телятина та нежирна свинина відіграє важливу роль у кровотворенні (зокрема, його вживання рекомендують при недокрів’ї як джерело заліза). Джерелом білка є також яйця, риба, молоко, сир, картопля, свіжа капуста, гречана, рисова, вівсяна крупа.

   Жири – теж частинка тіла людини. Після травлення їх організм відкладає „про запас” – під шкірою та навколо життєво важливих органів, таких як серце, печінка і нирки. Вони захищають нас від холоду і запобігають пошкодженню внутрішніх органів і кісток. Тому деяка кількість підшкірного жиру дуже необхідна для підтримання здоров’я. Найбільш необхідні для організму жири знаходяться в молоці, вершковому маслі, сметані, кефірі, йогуртах, яєчному жовтку, жирній рибі (оселедець, скумбрія, сардини), нерафінованій олії. Ці жири знижують рівень холестерину в крові, зменшують ризик виникнення серцево-судинних захворювань.

      Корисність вуглеводів для організму в тому, що вони сприяють нормалізації процесів травлення, дають відчуття ситості на тривалий час, а деякі швидко втамовують голод (фрукти, мед, цукор). Вуглеводи дуже калорійні. Їх надлишок у раціоні може привести до ожиріння (особливо в дитячому віці).

      Здоровий раціон не обходиться без клітковини, оскільки вона допомагає виводити відходи з організму. Вона також надає нашій їжі „об’єму”, підсилює моторику кишечника, нормалізує травлення і допомагає контролювати вагу.

       У здоровому харчуванні ніяк не обійтись без води. Вона не вважається поживною речовиною, але виконує життєво необхідні функції: сприяє обміну речовин, виводить токсичні відходи. Організм дитини шкільного віку потребує 1,5 – 2л рідини. Корисно також випивати склянку – півтори джерельної води. За нестачі води в організмі людина відчуває спрагу, з’являється млявість, знижується тиск крові. Якщо без їжі можна прожити більше місяця, то без води - лише кілька днів.

       Ключовими компонентами здорового раціону є вітаміни і мінерали. Вони також містяться у їжі і є важливим джерелом протеїну, вуглеводів та жирів. Вітаміни й мінерали легко руйнуються у процесі обробки їжі, тому так важливо щодня їсти хоча б трохи сирих овочів і фруктів.

Найпоширенішими з вітамінів є:

- Вітамін А сприяє росту, потрібний для нормального зору. Його багато у моркві, маслі, сирі, яйцях, печінці, помідорах, зеленій цибулі.

- Вітаміни групи В необхідні для розумової і фізичної праці. Містяться вони у житньому хлібі, вівсяній та гречаній крупах, у горосі, квасолі, жовтку яєць, печінці, м’ясі.

- Вітамін С запобігає застуді, поліпшує кровообіг, сприяє росту, лікує цингу. Багато його в капусті, картоплі, помідорах, цибулі, шипшині, часнику, лимонах, чорній смородині.

- Вітамін D зміцнює кістки, запобігає рахітові. Міститься в молоці, печінці, житньому хлібі, яйцях, риб’ячому жирі.

Організм дитини, особливо в період його формування, дуже чутливий до дефіциту вітамінів. При їх нестачі розвивається гіповітаміноз (погіршення самопочуття, швидка втомлюваність, дратівливість, зниження захисних сил організму). Такі стани частіше спостерігаються взимку та навесні, що пов’язано з особливостями харчування у ці періоди. Адже тоді менше вживається свіжих овочів та фруктів та й вміст вітамінів у цих продуктах є меншим, ніж влітку та восени. Тоді добову потребу у вітамінах слід забезпечити змішаним раціоном харчування. Корисно вживати щоденні вітамінні салати, які доступні кожній сім’ї:

   1. Морква, яблуко, солоний огірок, хрін, зелень петрушки.

   2. Червоний буряк, морква, .

   3. Редька, морква, часник, сметана, сіль, цукор, зелень петрушки.

  На формування м’язової, кісткової, нервової тканин у дітей впливають мікроелементи: калій,кальцій,магній, залізо, йод, фосфор, цинк. Тому у харчуванні мають бути : яблука,абрикоси, вишня, виноград, ананаси, квасоля, огірки, капуста, риба, м’ясо, в яких їх найбільше.