Відповідно до наказу по відділу освіти Стрийської міської 

blok_4_1__robota_z_batkami.pdf

Загальні батьківські збори на 2018-2019 н.р.

Групові батьківські збори на 2018-2019т н.р.

(пам’ятка для батьків)

Вранці батьки поспішають на роботу, а діти — ні...

Для переважної більшості батьків довести дитину вранці до дитячого садка, навіть якщо він розташований поруч з будинком, є чималою проблемою. Що вже говорити про ті варіанти, коли дитячий садок розташований в іншому кінці міста, куди добиратися доводиться кількома видами транспорту?

Вранці малюки, які не виспалися, вередують, батьки починають нервувати, лаяти їх. У відповідь, діти ще більше хничуть, сльози котяться градом, а якщо ще й погода підкачала, тоді — тримайся! Кепський настрій на цілий день гарантовано! Як зробити дорогу д о дитячого садка веселою й цікавою — і для дітей, і для дорослих?

Якщо ваша дитина ще зовсім маленька, ініціативу доведеться брати на себе. Повільно плететься ззаду вас — влаштуйте гру «Хто швидше добіжить до... того дерева, лавки, зупинки». Забігає далеко вперед — «Допоможи мені, синочку (донечко), обійти (калюжі (кучугури, ями тощо)». Повірте, спрацьовує. Крім того, у дитини формується почуття відповідальності за іншого, впевненості в тому, що вона вже підросла і може допомогти мамі, татові, бабусі обійти перешкоди або перемогти в забігу.

У дитини кепський настрій — розкажіть казку або історію про подорожі гномиків, про те, як зайчик, хом'ячок, лисенятко ходили до школи через небезпечний ліс тощо. Фантазуйте! Якщо дитина доросліша, нехай продовжить розпочату вами історію. Це не лише розвеселить її, а й допоможе розвитку її уяви й мовлення.

Повторюйте вивчені з дитиною віршики, співайте пісеньки або зіграйте в «Буріме»: нехай малюк скаже два слова, що закінчують­ся на співзвучний склад, а ви придумайте рядки, в яких ці слова римуються. Потім навпаки — ви загадуєте, а дитина «придумує». Наприклад, «бджілка» — «квітка». Один малюк 4-х років склав таке: «Пролетіла бджілка і зраділа квітка!» І нехай спочатку це буде не дуже образно і складно — зате весело!

Якщо вам доведеться тривалий час йти пішки, можна вико­ристовувати час, проведений в дорозі, з великою користю. Нап­риклад, помітити кілька кущів і звертати увагу дитини на ті зміни, які з ними відбуваються: навесні — розпускаються бруньки, потім з'являються листочки; влітку все цвіте; восени — листя жовтіє, сохне і опадає тощо. Потім вдома можна намалювати те, що ви бачите щодня, або вести щоденник спостережень.

Дорогою можна закріпляти з дитиною набуті нею вдома або в садочку знання. Наприклад, якщо дитина недавно ознайомилася з геометричними формами, можна по черзі з нею називати круглі предмети, потім — квадратні. Щойно малюк почав розбиратися в кольоровій гамі — попросіть назвати його предмети певного кольору, але не поспішайте. Нехай малюк засвоїть спочатку один колір, наприклад, зелений, і називає предмети тільки цього кольору. За кілька днів — жовтий тощо.

За нагоди можна пограти з дитиною у «Тварин». Ви називаєте якусь тварину, а дитина у відповідь називає тварину на ту букву на яку ваше слово закінчилося. Наприклад, «вовк — коза». А якщо дитина ще мала, можна просто пограти у «слова» за тими самі правилами, називаючи без обмежень всі предмети, явища і на казкових героїв.

Якщо вам доводиться тривалий час стояти на зупинці в очікуванні транспорту, пограйте у «Фігури». Попросіть дитину показати, як стояв би на зупинці зайчик. Нехай стане у характерну для зайчика позу, потім трішки поскаче. Це не тільки пожвавить очікування допоможе дитині реалізувати потребу в рухах.

Можна також придумувати разом з дітьми загадки. Наприклад «Руда, хитра... (не відгадав — продовжуйте далі) живе в ліс зайцями ганяється».

Ось так. Дерзайте! Можливо, і ви складете свої загадки, казки, історії та і тоді дорога до дитячого садка або тривала поїздка з малюком не здаватиметься вам втомливою та одноманітною.

Консультації  для батьків

Як розважитися з дітьми взимку - вуличні ігри та забави

Якщо ви (або ваші діти) не вмієте кататися на ковзанах і не любите лижний спорт, це зовсім не означає, що зиму треба проводити біля телевізора і комп'ютера. Існує безліч зимових розваг, для яких абсолютно не важлива фізична форма та вік. Спробуємо скласти короткий список

Ліплення зі снігу

Загальносімейна розвага, в якій з величезним задвовленням візьмуть участь як найменші, так і старше покоління. Для натхнення радимо спочатку відвідати яку-небудь виставку снігових скульптур (якщо така є у вашому місті) або подивитися в Інтернет, які снігові скульптури виготовляють умільці. Можна організувати навіть сімейний конкурс з невеликими призами за кращу ідею скульптури, краще втілення, за найсмішнішого сніговика. Обов'язково візьміть з собою відеокамеру: процес ліплення, порівняння та видачі призів увійде в архів незабутніх сімейних вражень.

Обмеження: На жаль, для ліплення підходять лише ті дні, коли температура повітря коливається близько 0 ° C.

Взяття сніжного містечка

Це - старовинна сибірська гра, дуже популярна серед козацтва. Ніхто не заважає пограти в неї і зараз - з друзями та рідними. Чому б не побудувати снігову стіну, не розділитися на дві команди і не спробувати одним обороняти містечко, а іншим його штурмувати? І не важливо, що в давнину це робили на конях. Купа мала з піхотинців  на снігу, може бути ще веселішою і азартнішішою ...

Обмеження: Слід одягтися в теплий непромокаючий одяг, що виключить переохолодження та травми. Кидаючись сніжками, намагайтеся не потрапляти супротивнику в обличчя, оскільки добре зліплений сніжок запросто залишить і синець, і садно.

Романтика зимової прогулянки

Думаєте, що прогулянка по зимовому лісі - це лише спокійна ходьба закутаних людей? Нічого подібного! Існує маса ігор, призначених спеціально для зимових прогулянок. Наприклад, спробуйте стати слідопитами.

Якщо ваша дитина ще не знайома зі слідами птахів і тварин, цей захід буде носити пізнавальний характер. Крім того, можна звернути увагу малюка і на інші сліди. Наприклад, на слід власних чобітків, санок, відерця чи іншої іграшки, машини.

Не менш захоплююча гра в шукачів скарбів. До прикладу, один романтик заздалегідь закопав коробочку із золотим колечком в примітний замет, а потім змусив свою дівчину відшукати цей скарб і лише після цього подвигу урочисто зробив їй пропозицію.

В якості скарбу може бути обраний будь-який предмет: для дітей - іграшка, для дорослих - подарунок-сюрприз. У звичайній ситуації водить ховає скарб від інших, а той, хто першим знайшов його, стає ведучим, і так - поки всі не награються.

Обмеження: Такі ігри настільки захоплюють, що можна замерзнути непомітно. Чи не віддаляйтеся занадто сильно від дому або машини і пам'ятайте про те, що замерзають руки, ноги або ніс - це сигнал негайно відправитися в тепло!

Картонка, санки або ватрушка? На чому безпечніше всього кататися з крижаної гірки

Спуск з гірки на санках та інших пристосуваннях

З'їхати  з гори на санчатах, де вільно можуть розміститися дитина і дорослий, можна в багатьох парках. Години катання зазвичай вистачає, щоб повністю насолодитися цим доступним лише взимку задоволенням. Кататися веселіше всією родиною, з дітьми від двох років.

Але спускатися з гірки можна не лише на санках, хоча на користь санок говорить їх тисячолітня історія. Вони досить широко затребувані і сьогодні, проте деякі моделі можуть бути надмірно важкі й громіздкі. Впоратися з ними маленькій людині вдається не завжди. Якщо ви вирішили скотитися з гори разом з малюком, будьте гранично уважні. Ніжка дитини може викривитись, і тоді ризик виникнення перелому гомілкової кістки стає реальним.

Можна обрати снігокати, але управління ними під силу не кожному. При наїзді на перешкоду або різкому гальмуванні "вершник" ризикує перекинутись через кермо. Та й - зважаючи на солідну вагу - затягувати їх на гірку - задоволення не з приємних.

І нарешті, писк останніх сезонів - сноутюб, або «ватрушка». По суті, цей пристрій є надутою  камерою, поміщеною в міцний пластиковий чохол. Спускатися на такому колесі дуже захоплююче і комфортно, але обережність все-таки не зашкодить. Цей швидкісний болід сильно пружинить на трамплінах, тому існує небезпека вилетіти з нього.

Обмеження: Треба бути обережним: є ризик травми через незручний маневр або зіткнення з іншими учасниками спуску з гірки.

Консультація: "Сон як чинник збереження здоров'я дитини" 

Сон надзвичайно важливий для здоров'я будь-якої людини, а тим більше - для дітей. Лише ті діти, які сплять регулярно і достатньо, розвиваються нормально. Недосипання може призвести до психічних (депресія, зниження концентрації уваги, рівня розумових і творчих здатностей) і фізичних (перевтома, ослаблення імунної системи) проблем. Тому батькам варто потурбуватися, щоб сон дитини завжди був спо­кійним і міцним: саме такий сон сприяє збере­женню як психічного, так і фізичного здоров'я.

Для повноцінного міцного сну необхідно створити дитині відповідні умови. Кімнату пе­ред сном обов'язково слід провітрити. Надзви­чайно важливо правильно організувати місце, де спить дитина, щоб її нічого не відволікало і не турбувало.

Дитячий сон буде міцнішим і здорові­шим, якщо ліжко зручне і відповідає осно­вним вимогам:

ü його поверхня ідеально рівна;

ü спальне місце не дуже велике - для дошкільника цілком вистачить 70 см у ширині та 140 см завдовжки;

ü конструкція безпечна - без гострих кутів і нерівностей, з точно підігнани­ми одна до одної деталями.

Найліпше поставити ліжечко уздовж сті­ни, але не напроти дверей. Звичайно, не варто ставити його під вікном, де можуть бути про­тяги. Над ліжком не слід вішати полиць, масив­них картин тощо, аби у дитини не виникало відчуття небезпеки.

Щоб забезпечити дитині здоровий сон, ре­тельно вибирайте для неї матрац. Обов'язково зверніть увагу на його пружність (висота пру­жинного блоку має бути не менше 13,5 - 14,5 см), матеріали, з яких він виготовле­ний - скажімо, поролон не відповідає жодним санітарно-гігієнічним та екологічним вимогам.

Оформіть ліжко відповідно до уподобань вашої дитини, щоб їй було приємно у ньому і засинати, і пробуджуватися. Адже це - дуже важливі моменти у житті кожної дитини. Якщо її ранок починається з усмішки, поцілунку, дотику матусі - вона спокійна і радісна.

Так має починатися кожен день дитини, і так само радісно він має закінчуватися.

Укладання дитини спати також потребує уваги та неспішності. Добре, якщо вдасться на­дати цьому процесу певного порядку, чіткої по­слідовності, тобто перетворити його на свого роду ритуал, частиною якого можуть бути прослуховування улюбленої дитячої пісеньки, пе регляд телепередачі «На добраніч, діти!» або ко­лискова у маминому виконанні. Такий ритуал дає змогу створити атмосферу довіри, забезпе­чити дитині відчуття захищеності і безпечності.

Насамперед за 30 - 40 хвилин до сну за­йміть дитину спокійною діяльністю: розгля­данням картинок, малюванням тощо. Майте на увазі, що рухливі ігри перед сном збуджують ди­тину, і їй складніше заснути.

Обов'язково дайте дитині змогу спокійно закінчити свої справи: «Уже пізно, настав час спати, закінчуй малювати, і через п'ять хвилин укладатимемося».

Нічний сон у дітей зазвичай глибокий, і су­воре дотримання тиші необов'язкове. Перед ніч­ним сном дитина має відвідати туалет, вмитися і почистити зуби. Укладаючи дитину, простежте, щоб вона акуратно склала знятий одяг, зручно вмостилася у ліжечку на правому боці. Привчай­те дитину, щоб після закінчення ритуалу вкла­дання вона засинала сама.

Але зважайте на індивідуальні особливос ті дітей: одні засинають швидко, з іншими треба посидіти, погладити їх, щось тихо пошепотіти, на кшталт: «Ручки втомилися, ніжки втомилися, всі хочуть спати... Очки закриваються... Усі відпочи­вають».

Дуже важливо, у якому емоційному стані перебуває сам дорослий, який вкладає дитину спати. Якщо ви квапитеся і хочете швидше при­спати дитину, нічого не вийде. Як навмисно, ди­тина засинатиме довго, вередуватиме і просити­ме то пити, то почитати тощо. Ви нервуватимете, а дитина відчуватиме, що від неї хочуть скоріше звільнитися, що вона заважає. Вона розумітиме, що хоча фізично ви поруч, але ваші думки дале­ко, і намагатиметься своїми вередуваннями по­вернути вас до себе. Якщо ви хочете, щоб дитина заспокоїлася і швидко заснула, спочатку заспо­койтеся самі.

А чи не найкраще, коли дитина засинає під мамину колискову. Навдивовижу м'яка, мело­дійна й образна українська мова, ритмічність примовок, ніжний мамин голос створюють ту неповторну емоційну атмосферу, за якої дитина безтурботно солодко засинає.

Нехай же завжди єднають вас з вашою ди­тиною тепло і любові, ніжність і довіра..

Консультація: Вітаміни здоров'я вашої дитини

                                       Вітаміни - це біологічно активні речовини, які є життєво                                           важливими для нормального функціонування організму. Особливу роль вітаміни грають в зростанні і здоров'ї дітей. Крім цього, в організмі дитини вітаміни необхідні для регулювання процесів обміну речовин, кровотворення і підтримки імунітету.

Оптимальний обмін речовин, хороший ріст і розвиток дітей можливі тільки за умови надходження в організм достатньої кількості вітамінів.

Дуже важливо знати, що всі вітаміни поділяють на дві великі групи: жиророзчинні (вітаміни А, Д, Е) і водорозчинні (вітаміни групи В, С, фолієва кислота).

Якщо в дитячому організмі спостерігається дефіцит якогось вітаміну, то організм працює з перебоями.

Спільно з білками, жирами і вуглеводами, вітаміни повинні бути включені в щоденний раціон кожної дитини.

Вітамін А в дитячому організмі відповідає за нормальний процес формування зубів і кісток, підтримує зорову систему, а також сприяє росту нових клітин. На цей вітамін багаті такі продукти, як шпинат, манго, абрикоси, яблука, плоди шипшини. У тому випадку, якщо в організмі дитини буде спостерігатися нестача вітаміну А, це може призвести до погіршення зору, ураження слизових оболонок і шкіри.

Вітаміни групи В необхідні дітям для підтримки функцій мозку, регулювання роботи нервової системи, оптимального росту, гарного апетиту. Цей вітамін можна знайти в рисі, печінці, вівсянці, горіхах, м'ясі. При дефіциті вітаміну В в організмі дитини може виникнути анемія і відставання в рості і розвитку.

Вітамін С допомагає процесу формування кісток і зубів малюка, виявляє протиалергічну дію в організмі і міститься в цитрусових, шипшині, ківі, капусті. При недоотриманні вітаміну С у дитинибуде знижуватися імунітет і існувати ризик кровотечі

Вітамін Д необхідний для формування кісткової тканини. Цей вітамін міститься в яйцях, риб'ячому жирі, рибі. Дефіцит вітаміну Д в організмі дітей призводить до рахіту.

Вітамін Е сприяє оптимальному вуглеводного обміну в організмі малюка і міститься в помідорах, жовтку, шпинаті, рослинних маслах. Нестача вітаміну Д призводить до порушення обміну речовин в м'язовій тканині.

Відомо, що для нормальної життєдіяльності та повноцінного розвитку організму дитини необхідно вітаміни. Їжа, яку ми пропонуємо малюкові, повинна містити їх достатню кількість.
У наш час відомо більше двох десятків вітамінів. Для забезпечення дитячого організму особливо важливими є вітаміни А, Е, C, D та групи В (В1, В2, В6, В12, РР).
Вітамін D необхідний для нормального розвитку і росту кісток молодого організму. Він утворюється в шкірі під впливом дії сонячного проміння, а також вводиться в організм з їжею. Нестача вітаміну D може призвести дитину до захворювання на рахіт.
Джерелом вітаміну D служать риб'ячий жир, вершкове масло, яєчний жовток, ікра, печінка тварин. Слід зазначити, що надмірне і надто довге застосування цього вітаміну також призводить до хворобливих явищ: дитина втрачає апетит, у неї з'являється кволість, нудота, в кістках відкладається велика кількість вапна, що порушує обмін речовин.
Вітамін Е активізує діяльність м'язів. Він міститься в рослинних оліях (особливо соняшниковій), молоці, яєчному жовтку.
Будь-яка хвороба підвищує потребу організму у вітаміні С. Його нестача призводить до хворобливого стану дитини, який проявляється підвищеною стомлюваністю, кровоточивістю ясен та зниженим опором організму до різноманітних захворювань. Ягоди, фрукти, овочі - основні джерела цього вітаміну. У великій кількості вітамін С (аскорбінова кислота) міститься в качанній капусті, зеленій цибулі, щавлі, смородині, шипшині, суницях, пізніх сортах яблук, мандаринах, апельсинах, лимонах. В овочах (картоплі, ріпі, помідорах, редисці тощо) вітаміну С міститься менше.
Вітаміни групи В (В1, В2, В6, В12, РР), важливі для нормального кровотворення та діяльності нервової системи, надходять до організму з борошном та борошняними продуктами, крупами, жовтками яєць, картоплею, квасолею, горохом, дріжджами, м'ясом. Значна кількість вітаміну В2 міститься також в молоці, молочних продуктах та житньому хлібі.
Вітамін А необхідний для здорового стану шкіри, а також для нормального зору.
Джерелом вітаміну А служать печінка тварин, вершкове масло, вершки, сметана, сир, яєчні жовтки. Зелень і деякі плоди містять каротин, що в організмі людини перетворюється на вітамін А. Насамперед це морква, помідори, абрикоси, обліпиха, зелена цибуля, шпинат, петрушка, кріп.
Отже, більшість вітамінів належить до незамінних харчових речовин, життєво необхідних органічних сполук, які так потрібні, особливо, дитячому організму. Вітаміни також користі для малят із зниженим імунітетом, під час хвороб та для їх профілактики.
З метою профілактики нестачі важливих вітамінів в організмі слід забезпечити різноманітне, повноцінне та збалансоване харчування дитини.

В осінньо-зимовий період в їжі, як правило, кількість необхідних вітамінів знижена. Тому доцільно малятам давати дитячі вітаміни та вітамінні препарати, які продаються в аптеках.  

Чи обов'язково для дитини дотримуватись певного режиму дня?

Здоров'я - це   раціональний   стиль і спосіб життя, гігієнічна культура.

Слово «режим» прийшло в російську мову з французької і означає систему правил, необхідних для досягнення певної мети. Режим дня - це правильно розподілене за часом чергування основних режимних процесів

В режимі дня дитини основними режимними процесами є: годування, неспання, сон. Це означає, що, формуючи режим дня для малюка, батьки повинні знати: скільки разів і коли треба укладатидитину спати в денний час, на нічний сон, яка тривалість кожного відрізка денного та нічного сну, наскільки тривалий період неспання в даному віці, скільки разів в день необхідно годувати дитину і чи треба годувати її вночі та ін

Правильний режим дня зміцнює здоров'я малюка, оберігає його нервову систему від перевтоми, привчає виконувати в певній послідовності основні режимні процеси, тобто має велике виховне значення. Дитина вже з раннього віку звикає до порядку. Їсть, коли настає час годування, вчасно засинає, легко і без заколисування, під час неспання спокійно грає, не вередує, не докучає дорослим, знаходиться у веселому і радісному настрої. В режим дня обов'язково включаються елементи гігієни - умивання, підмивання, купання. Встановлюється також певний час для прогулянок. Дитина повинна гуляти в будь-який пору року - і влітку, і взимку, так як свіже повітря, непрямі сонячні промені позитивно впливають на дитячий організм, загартовуючи і зміцнюючи його

Привчання дитини до режиму повинно починатися з моменту її народження. Залежно від віку міняється і режим. Наприклад, чим менша дитина, тим частіше її треба годувати, тим більше вона спить і вдень, і вночі. Чим вона старше, тим більше збільшуються періоди неспання.У формуванні періоду неспання основна роль належить корі головного мозку дитини, дозріванню функцій зору і слуху, в результаті чого збільшується приплив інформації (імпульси) в центральну нервову систему, чим і забезпечується бадьорий, активний стан всього організму. Таким чином, батьки обов'язково повинні знати, якому віку дитини відповідає той чи інший режим дня і суворо дотримуватися його.

       Режим дня дітей раннього та дошкільного віку складається з таких компонентів

- різних видів діяльності;

- відпочинку з максимальним перебуванням на свіжому повітрі;

- режиму харчування;

- гігієнічно-повноцінного сну;

- самообслуговування та гігієнічно-оздоровчих процедур.

        Тривалість режимних моментів для дітей дошкільного віку згідно норм:

- тривалість нічного сну 10 - 11 год.;

- тривалість денного сну 2 - 2.5 год.;

- інтервали між прийомами їжі 3.5 - 4 год.;

- тривалість прийому їжі: сніданок, підвечірок, вечеря 20 хв., обід 25-30хв;

- загальна тривалість прогулянок протягом дня 4 - 5 год.

                 прогулянка в першу половину дня 2 - 2.5 год.

                 прогулянка в другу половину дня  1.5 - 2 год.

                 вечірня прогулянка  до 1 год.

- тривалість одного заняття в молодших групах - не більше 10-15 хв.; в середній - до 20 хв.; в старшій 20-25 хв. ( у всіх групах в середині заняття необхідно проводити фізкультхвилинки тривалістю 1.5 - 2 хв)

- тривалість перерв між заняттями повинна бути 10-12хв. ( під час перерв необхідно проводити рухливі ігри помірної інтенсивності ).

ДИТЯЧІ ЗАПОВІДІ ДЛЯ БАТЬКІВ, БАБУСЬ І ДІДУСІВ

Дорогі батьки, пам'ятайте, що ви самі запросили мене до своєї родини. Колись я залишу батьківську оселю, але до того часу навчіть мене, будь ласка, мистецтва бути людиною.
У моїх очах світ виглядає інакше, ніж у ваших. Прошу вас, поясніть мені: Що? Коли? Чому?- кожен із нас у ньому має робити.
Мої ручки ще маленькі - не очікуйте від мене досконалості, коли я застилаю ліжко, малюю, пишу або кидаю м'яча.
Мої почуття ще недозрілі - прошу, будьте чуйними до моїх потреб.
Щоб розвиватися, мені потрібне ваше заохочення, а не тиск. Лагідно критикуйте і оцінюйте, але не мене - лише мої вчинки.
Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб я на них учився. Тоді я зможу самостійно приймати рішення у дорослому житті.
Прошу, не робіть усього за мене, бо я виросту переконаним у своїй неспроможності виконувати завдання згідно з вашим очікуванням.
Я вчусь у вас усього: слів, інтонацій голосу, манер. Ваші слова, почуття і вчинки повертатимуться до вас через мене. Тому навчіть мене, будь ласка, найкращого. Пам'ятайте що ми разом не випадково: ми маємо допомагати один одному.
Я хочу відчути вашу любов, хочу, щоб ви частіше брали мене на руки, пригортали, цілували. Але будьте уважні, щоб ваша любов не перетворилася на милиці, які заважатимуть мені робити самостійні кроки.
Любі мої, я вас дуже люблю! Покажіть мені, що ви також мене любите.

ПОРАДИ БАТЬКАМ

1. Ніколи не жалійте дитину через те, що вона не така, як всі. 
2. Даруйте дитині свою любов та увагу, однак не забувайте про інших членів родини, котрі її теж потребують. 
3. Не дивлячись ні на що, зберігайте позитивне уявлення по свою дитину.
4. Організуйте свій по бут так, щоб ніхто в сім*ї не відчував себе «жертвою», відмовляючись від свого особистого життя.
5. Не відгороджуйте дитину від обов'язків і проблем. Вирішуйте всі справи разом з нею. 
6. Надавайте дитині самостійності в діях і прийнятті рішень.
7. Слідкуйте за своєю зовнішністю. Дитина повинна гордитись вами. 
8. Не бійтесь в чомусь відмовити дитині, якщо вважаєте її вимоги надмірними. 
9. Частіше розмовляйте з дитиною. Пам'ятайте, що ні телевізор, ні радіо не замінять їй вас. 
10. Не обмежуйте дитину в спілкуванні з ровесниками.
11. Частіше звертайтесь за порадами до педагогів та психологів.
12. Більше читайте, і не лише педагогічну літературу, але й художню.
13. Звертайтесь до родини, в яких є діти. Передавайте свій досвід і переймайте чужий. 
14. Пам'ятайте, що дитина коли-небудь подорослішає і їй доведеться жити самостійно. Готуйте її до майбутнього життя. Говоріть з нею про нього.

ТЕМПЕРАМЕНТ ВАШОЇ ДИТИНИ

Сангвінік - сильний, врівноважений, рухливий тип. Його нервова система відрізняється великою силою нервових процесів, їх рівновагою та значною рухливістю. Тому сангвінік людина швидка, легко пристосовується до мінливих умов життя. Його характеризує високий опір труднощам життя. Холерик - сильний, неврівноважений тип із перевагою збудження. Відзначаючись сильною нервовою системою, він характеризується неврівноваженістю основних нервових процесів, переважанням просів збудження над процесами гальмування. Відрізняється великою життєвою енергією, але йому не вистачає самовладання; він запальний та нестриманий.

Флегматик - сильний, врівноважений, інертний тип. Будучи, з точки зору рухливості, протилежністю сангвініку, флегматик реагує спокійно та повільно, не схильний до змін свого оточення, але подібно до сангвініка, добре опирається сильним та тривалим подразненням. Меланхолік - слабкий тип. Представники цього типу нервової системи не можуть витримати сильні та тривалі подразники. Слабкими є процеси гальмування та збудження. Тому меланхоліки часто пасивні, загальмовані. На що потрібно звернути увагу батькам сангвініків? Небезпека в тому, що діти-сангвініки намагаються займатись тільки легкою, приємною і цікавою для них діяльністю й уникати складного, неприємного, нецікавого. Тому необхідно з раннього віку виробляти у них стійкий інтерес, терпіння, цілеспрямованість, звичку сумлінно виконувати і завжди завершувати розпочату справу. Батьки повинні слідкувати за тим, щоб компромісність, оптимізм, життєрадісність сангвініка за неправильного виховання не стали джерелом таких негативних рис характеру як легковажність, непостійність та егоїзм.

Поради батькам холерика. Найбільше тривог і неприємностей завдають холерики. Їхня невтомність, енергійність, схильність до ризику, впертість, задерикуватість, нетерплячість і висока конфліктність стають причиною бійок з однолітками, травм та ін.. Холерика важливо виховувати добрим, співчутливим, турботливим, оскільки цей тип уже схильний до агресивності. Холерика потрібно вчити ввічливості, вмінню стримувати емоції, застосовуючи не стільки пояснення, як «програвання» з ним можливих ситуацій. Використовувати цікаві для дитини види діяльності, поступово формувати посидючість, наполегливість, ретельність і точність у виконанні завдань. Організовувати життя дитини так, щоб вона, по можливості, не перезбуджувалась. Застосування фізичних покарань, крику до холерика абсолютно не ефективні. Вони остаточно розхитують нервову систему дитини, у якої процеси збудження домінують над процесами гальмування. Відтак досягається ефект, протилежний бажаному. Якщо холерик неякісно виконав завдання, його не треба сварити, карати, а потрібно пояснити, чому так не можна, і вимагати повторного сумлінного виконання. Якщо така дитина когось образила, без покарань і нотацій навчіть її вибачитись, обговоріть, як наступного разу слід діяти в аналогічній ситуації.

Які вимоги можна поставити перед батьками флегматиків? У наш час, можливо, найскладніше жити флегматикам. Шалені ритми сучасності для них незрозумілі й надзвичайно виснажливі. Саме діти-флегматики найбільше ризикують втратити свою індивідуальність в оточенні дорослих холериків і сангвініків. Дорослі позитивно реагують на вміння флегматиків тривалий час самостійно займатися якоюсь справою, не турбуючи дорослих, на не конфліктність, поступливість, розсудливість цих дітей. Варто ж дитині-флегматику розпочати діяльність (їсти, вдягатися), як дорослі з іншим темпераментом нерідко доходять до найвищої стадії роздратування. Звинувачення дитини-флегматика в некмітливості, постійні покарання за повільність можуть призвести до формування комплексу неповноцінності й навіть неврозів. Щоб дитина виросла ініціативною, дорослі мають вітати кожен вияв її самостійності, непомітно допомагати у складних справах, не дратуватися повільними темпами дитини. З флегматиками корисно грати в нетривалі за часом ігри, у яких необхідна швидкість і точність рухів, кмітливість. Флегматикам не притаманні бурхливі вияви почуттів, тому часто їх вважають байдужими. Насправді почуття цих дітей вирізняються глибиною і постійністю. Флегматики болісно переживають несправедливість, зазіхання на їх права, розлучення з близькими людьми. Вони стомлюються від тривалого спілкування, перебування у багатолюдних гамірних колективах, і втом ця має фізіологічну основу. Тому намагання усамітнитись своєрідна захисна реакція організму. Завдання дорослих полягає в тому, щоб допомогти флегматикам увійти в дитячий колектив, виявити себе в ньому як особистість, здобути авторитет, знайти друзів.

Як виховувати меланхоліків? Успішне виховання меланхоліків потребує створення фактично оранжерейних умов. Головні особливості цих дітей: лякливість, нерішучість, бачення подій у темних тонах. Ці особистісні якості неможливо ліквідувати. Покарання, демонстрування дорослими постійного невдоволення тільки поглиблюють їх, розхитують надзвичайно чутливу нервову систему меланхоліків. Дорослі повинні виявляти співчуття і повне розуміння почуттів дитини. Меланхоліків швидко втомлює будь-яка діяльність, навіть легка і приємна. Як наслідок, меланхолік виконує кожну роботу приблизно вдвічі повільніше за сангвініка. Меланхоліка потрібно змалку навчати планувати свою діяльність, розумно розподіляти час і збалансувати добову і тижневу тривалість праці та відпочинку, інакше можливе нервове і фізичне виснаження організму дитини.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИХОВАННЯ

Повірте в неповторність своєї дитини, у те, що вона єдина, унікальна, не схожа на жодну іншу і не є вашою точною копією. Тому не варто вимагати від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети. Дайте їй право прожити власне життя.
Дозвольте дитині бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Приймайте її такою, якою вона є. Підкреслюйте її сильні властивості .
Не соромтеся виявляти свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь-яких обставин.
Не бійтеся «залюбити» своє маля: саджайте його собі на коліна, дивіться йому в очі, обіймайте та цілуйте, коли воно того бажає.
Обираючи знаряддя виховного впливу, вдавайтеся здебільшого до ласки та заохочення, а не до покарання та осуду.
Намагайтеся, щоб ваша любов не перетворилася на вседозволеність та бездоглядність. Встановіть чіткі межі дозволеного і дозвольте дитині вільно діяти у цих межах. Неухильно дотримуйтеся встановлених вами заборон і дозволів.
Намагайтеся впливати на дитину проханням, це найефективніший спосіб давати їй інструкції. І тільки у разі відвертого непослуху батьки можуть думати про покарання. Воно має відповідати вчинку, а дитина має розуміти, за що її покарали. Хоч би що трапилося, хоч би якою була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною, як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження. Дитина повинна боятися не покарання, а того, що вона може прикро вразити вас.
Не забувайте, що шлях до дитячого серця пролягає через гру. Саме у процесі гри ви зможете передати необхідні навички, знання, поняття про життєві правила та цінності, зможете краще зрозуміти одне одного.
Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй незрозумілі явища,ситуації, суть заборон та обмежень. 
Допоможіть їй навчитися висловлювати свої бажання, почуття та переживання, тлумачити поведінку свою та інших людей

Правила виховання дітей

для батьків

Не можна принижувати дитину

Приниження руйнують позитивну самооцінку. Малюк починаєвідчувати

ПАМ′ЯТКА БАТЬКАМ ВІД ДИТИНИ

-  Не балуйте мене, Ви мене цим псуєте. Я дуже добре знаю, що необов′язково надавати мені все, що я вимагаю. Я просто випробовую Вас.

-   Не бійтеся бути непохитним зі мною. Я надаю перевагу саме такому підходу. Це дозволяє визначити мені своє місце.

-   Не покладайтеся на силу у стосунках зі мною. Це привчить мене до того, що зважати потрібно лише на силу. Я відгукнусь з більшого готовністю на Ваші ініціативи.

-   Не будьте непослідовним. Це збиває мене з пантилику і примушує більш вперто намагатися в усіх випадках залишати останнє слово за собою.

-   Не засмучуйтесь дуже сильно, якщо я кажу «Я вас ненавиджу». Я не маю це на увазі. Я просто хочу, щоб Ви пожалкували про те, що зробили мені.

-  Не змушуйте мене почуватися молодшим, ніж я є насправді. Я відіграюся на Вас за це, ставши « плаксою» та « нитіком «.

-  Не робіть для мене і за мене, що я в змозі зробити для себе сам. Я можу потім продовжувати використовувати Вас як прислугу.

-  Не змушуйте мене відчувати, що мої вчинки – смертний гріх. Я маю навчитися помилятися, не відчуваючи, що ні до чого не здатний.

-  Не прискіпуйтесь до мене і не бурчіть на мене. Якщо Ви будете це робити, я буду змушений захищатися, демонструючи, що, ніби я глухий.

-  Не вимагайте від мене пояснень, чому я це зробив. Я іноді сам не знаю, чому так роблю.

-  Не  випробовуйте занадто мою чесність. Коли я заляканий, то легко перетворююсь на брехуна.

-  Не захищайте мене від наслідків власних помилок. Я вчусь із власного досвіду.

-  Не звертайте занадто багато уваги на мої маленькі болячки. Я можу навчитися отримувати задоволення від поганого самопочуття, якщо це привертає до мене так багато уваги.

-  Не намагайтеся мене позбутися, коли я ставлю відверті питання. Якщо Ви не будете на них відповідати, то побачите, що я перестану ставити Вам питання взагалі і буду шукати інформацію десь на стороні.

-  Ніколи навіть не натякайте, що Ви – ідеальні та безгрішні. Це дає мені відчуття, що мені не потрібно навіть рівнятися з Вами.

-  Не переживайте, що ми проводимо разом надто мало часу. Значення має те, як ми його проводимо.